Чорнобиль ​ не має минулого часу!!!

Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,

За скоєний гріх розіп’ята живцем,

Прип’ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

(Уривок "Малиновий дзвін" Анна Багряна)

Весна 1986 року на Україні буяла первоцвітом садів. Оспівана у веснянках нашими предками, вона проходила по нашій рідній землі, як завжди, квітуча й ошатна.

Час року, коли сонце пригріває особливо ласкаво, провіщаючи швидкий прихід літа, і в повітрі пливуть терпкі пахощі, настояні на білому мареві квітучих садів. Пора надій і чекань. Час юності і любові.

Та в ночі з 25 на 26 квітня 1986 року , о першій годин 23 хвилини 40 секунд над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

А сьогодні, 26 квітня 2021 року, виповнюється 35-а річниця Чорнобильської катастрофи.

Ця трагедія продовжується і сьогодні. Вона забрала багато життів протягом 35-ти років і продовжує забирати їх надалі. Це аварія, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Цей день поділив життя багатьох людей на “до” та “після”, залишивши по собі глибокий відбиток у пам'яті.

Класний керівник гр. №11, Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки, Н.І.Фаль, провела виховну справу присвячену цій трагічній роковині.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ (посилання)